Скоба для кріплення кілець колючого дроту – патент Росії №91903

Патент Росії №91903 – Скоба для кріплення кілець колючого дроту

Патент Росії: №91903
Автор: Ткаченко Юрій Володимирович
Розділ МПК: B21F 25/00 – Колючий дріт, сітки, огородження, тканини із дроту
Опубліковане: 10.03.2010

Використання: при виготовленні захисних бар'єрів безпеки з колюче-різальних стрічок для охорони режимних об'єктів. Сутність: кліпса має металеве тіло. Тіло виготовлене із плоскої стрічки. Кінці тіла виконані у вигляді вусів. Один кінець тіла має один центральний вус зі сторонами, що розширюються в напрямку до тіла. Другий кінець тіла має два крайні вуса, зазор між якими адекватний за формою й розмірам центральному вусу на протилежному кінці тіла. При згинанні кліпси в кільце, вуса щільно сполучаються між собою й розташовуються в одній площині. Технічні переваги: підвищення бар'єрних властивостей огороджень унаслідок збільшення міцності кліпси й неможливості її примусового розгинання внаслідок зміни її конструкції на більш міцну.

Корисна модель відноситься до виробництва металевих виробів, а точніше, до виробництва колючих стрічок, які використовують у якості бар'єра безпеки та призначені для запобігання неправомірному проникненню на режимні об'єкти й може бути використана при виготовленні захисних огороджень із колюче-різальних стрічок.

Відома кліпса, яка має тіло з металевого дроту круглого перетину, кінці якої в первісному стані плавно (по радіусу) відігнуті в одну сторону майже під прямим кутом. Кліпсу встановлюють у обтискуючий інструмент, за допомогою якого її згинають у кільце [див. проспект німецької фірми «Haubold». Кліпса GDH з гальванічним покриттям з діаметром дроту 1,8 мм вартістю 45 євро за пакунок (10 тис.штук)].

Ця відома кліпса, найбільш близька по своїй сутності, та ефекту що досягається, а тому ухвалюється за прототип. Основним недоліком відомої кліпси є те, що вона виготовлена з тонкого металевого дроту, що обмежує її функціональні властивості. Цей недолік пояснюється наступним. Відома кліпса виготовляється з відносно тонкого дроту – 1,8 мм, щоб її було легко згинати в кільце. Але такий тонкий дріт має малу міцність, тому кліпса легко розгинається, практично руками. Отже, при навантаженні на огородження вона може мимовільно розігнутися. До того ж її легко розігнути примусово: досить її чим-небудь зачепити, наприклад, викруткою за торець тіла, відігнути кінці кліпси й зняти її з огородження. Крім того, її можна без значного зусилля перекусити, навіть звичайними побутовими ножицями. Усе це знижує надійність бар'єра безпеки, зведеного з використанням відомих кліпс через низькі їхні функціональні властивості, зокрема, міцності.

В основу корисної моделі поставлене завдання підвищення функціональних властивостей кліпси за рахунок зміни її конструкції шляхом постачання тіла по кінцях вусами, які без зазорів сполучаються між собою в зігнутому (експлуатаційному) стані кліпси.

Рішення поставленого завдання досягається тим, що кліпса, що має металеве тіло, кінці якого в первісному стані плавно (по радіусу) відігнуті в одну сторону практично під прямим кутом. Згідно із пропозицією, тіло, виготовлене із плоскої стрічки, а кінці тіла виконані у вигляді вусів, причому один кінець тіла має один центральний вус зі сторонами, що розширюються в напрямку до тіла, а другий кінець тіла має два крайні вуса, зазор між якими адекватний по формі й розмірам центральному вусу на протилежному кінці тіла, причому, при згинанні кліпси в кільце, вуса щільно сполучаються між собою й розташовуються в одній площині.

Виконання кліпси з тонкої металевої стрічки виключає можливість її перекушування як побутовими ножицями, так і ножицями по металу, оскільки під зігнуту в кільце кліпсу ножиці неможливо просунути (елементи колючої стрічки огородження охоплені кільцем і стиснуті, тобто немає вільного місця куди можна було б просунути ножиці), а торці кільця досить тонкі для того, щоб можна було їх захопити ножицями. Виконання кінців кліпси у вигляді вусів дозволяє, після згинання кліпси в кільце, утворювати щільне замкове з'єднання, без зазорів між бічними сторонами вусів, і в одній площині, що виключає можливість розгинання кінців, оскільки, через відсутність зазорів, нікуди вставити, наприклад, викрутку або леза ножа. Стрічка, зігнута в кільце, має достатню міцність і не розгинається мимовільно при навантаженні на огородження.

Подальша сутність корисної моделі пояснюється разом з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне:

  • фіг.1 – розгорнення пропонованої кліпси, вид у плані;
  • фіг.2 – запропонована кліпса в початковому стані, вид у плані;
  • фіг.3 – запропонована кліпса в зігнутому (робочому, експлуатаційному) стані, вид у плані.

Запропонована кліпса містить тіло 1 з металевої стрічки. На одному кінці тіла 1 розташовано один центральний вус 2 з бічними сторонами, що розширюються в напрямку до тіла 1. На другому кінці тіла 1 розташовано два крайні вуса 3, зазор між якими відповідає за формою та розміром центральному вусу 2 на протилежному кінці тіла 1. При згинанні кліпси в кільце, вус 2 входить у зазор між вусами 3 і щільно сполучається з ними, тобто без зазорів, і всі вуса 2 і 3 розташовуються в одній площині без зазорів між їхніми бічними сторонами. Отже, зігнута в кільце кліпса являє собою циліндр без виступів на його утворюючій поверхні, тобто перетворюється в досить жорстку конструкцію, яку важко примусово розігнути, оскільки за торці циліндра неможливо захопити чим-небудь із тієї причини, що циліндр виконаний з тонкої металевої стрічки, отже, неможливо відігнути вуса, оскільки вони не виступають за межі поверхні циліндра та перебувають у контакті між собою без зазорів.

До технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні із прототипом, можна віднести підвищення бар'єрних властивостей огороджень унаслідок збільшення міцності кліпси й неможливості її примусового розгинання внаслідок зміни її конструкції на більш жорстку.

Соціальний ефект від використання технічної пропозиції, у порівнянні з використанням прототипу, одержують за рахунок підвищення надійності охорони режимних об'єктів за допомогою огороджень

Формула корисної моделі

Кліпса, що має металеве тіло, кінці якого в початковому стані плавно (по радіусу) відігнуті в одну сторону практично під прямим кутом, відрізняється тим, що її тіло виготовлене із плоскої стрічки, а кінці тіла виконані у вигляді вусів, причому один кінець тіла має один центральний вус зі сторонами, що розширюються в напрямку до тіла, а другий кінець тіла має два крайні вуса, зазор між якими адекватний за формою й розмірам центральному вусу на протилежному кінці тіла, причому при згинанні кліпси в кільце вуса щільно сполучаються між собою й розташовуються в одній площині.