Захисне загородження «Алігатор» – патент України №47911

Патент України №47911 – Захисне загородження «Алігатор»

Патент України: №47911
Автор: Ткаченко Юрій Володимирович
Розділ МПК: B21F 25/00 – Колючий дріт, сітки, огородження, тканини із дроту
Розділ МПК: E04H 17/04 – Огорожі, кошари, що характеризуються використанням дроту особливого призначення, наприклад, колючого дроту
Опубліковане: 25.02.2010, бюл. № 4/2010

  1. Захисне загородження, що включає як мінімум один захисний елемент і підтримуючі його вузли, що встановлені з певним інтервалом один від одного, яке відрізняється тим, що захисний елемент виконаний у вигляді вала, на зовнішній циліндричній поверхні якого закріплені, переважно радіально, безліч колючо-ріжучих вражаючих елементів у вигляді загострених штирів, а підтримуючі вузли виконані у вигляді стійок з підшипниками на верхньому кінці, в яких розміщені кінці вала захисного елемента для забезпечення можливості обертання останнього.
  2. Захисне загородження за п. 1, яке відрізняється тим, що вал захисного елемента має примусовий привід його обертання.
  3. Захисне загородження за п. 1, яке відрізняється тим, що вал виконаний нерухомим, а його зовнішня циліндрична поверхня утворена трубою, надітою на вал.
  4. Захисне загородження за п. 3, яке відрізняється тим, що зовнішня циліндрова поверхня труби утворена набором кілець, надітих на вал.
  5. Захисне загородження за пп. 1-4, яке відрізняється тим, що колючо-ріжучі вражаючі елементи мають додаткові вражаючі елементи у вигляді закріплених на них в хаотичному або симетричному порядку загострених голок різної довжини або шпильок або вони обмотані колючою стрічкою.

Корисна модель належить до галузі будівництва охоронних споруд і систем, до складу яких входять колюче-ріжучі елементи, і може бути використана для виготовлення захисних загороджень, які застосовуються для попередження несанкціонованого проникнення людей і тварин на режимні об'єкти.

Відома огорожа для захисту від злодіїв, яка містить горизонтальну щаблину з металевого кутника, прикріплену до вертикальних стовпів та вертикальні штахетини, які приварені до вказаної щаблини з певним інтервалом. Стовпи і штахетини виготовлені з металопрокату з прямими двогранними кутами. При цьому кінці стовпів і штахетини мають відріз кожного прямого двогранного кута з утворенням загострення на одному кінці [див. патент Росії №2296203 з класу Е04Н17/14 опублікований 27.03.2007 року].

Основним недоліком цієї огорожі є недостатні захисні її властивості. Цей недолік пояснюється наступним. Оскільки огорожа має плоску конструкцію, а також штахетини встановлені з певним інтервалом, то можна без зусиль взятися руками за горизонтальну щаблину між штахетинами і легко перелізти через огорожу, не травмуючись об загострення.

Цей недолік усунений в бар'єрі безпеки "Дикобраз", який складається з набору сферичних захисних елементів, кожний з яких включає армовану скручену колючу стрічку, навиту на дрітоснову або колючу стрічку, обжату на частині бічної поверхні дроту-основи, звитої в просторовий каркас. Просторовий каркас виконаний у формі сфери, утвореної меридіональними витками навитої або обжатої колючої стрічки і жорстким екваторіальним кільцем, встановленим всередині витків навитої або обжатої колючої стрічки. Витки навитої або обжатої колючої стрічки скріпляють між собою в полюсах сфери, а також з екваторіальним кільцем. Готовий 1-й сферичний захисний елемент кріплять до вертикальної або похилої стійки в полюсах сфери і встановлюють на місці охоронного рубежу. Далі, поряд з 1-м сферичним захисним елементом встановлюють 2-й і подальші аналогічні сферичні захисні елементи на всю довжину охоронного рубежу [див. патент Росії № 2272113 з класу Е04Н17/04 опублікований 20.03.2006 року].

Основним недоліком даного бар'єру безпеки є те, що сферичні захисні елементи не скріплені між собою за довжиною охоронного рубежу. Тому будь-який з них достатньо легко зірвати або відтягнути, наприклад, захопивши звичайним багром, для утворення вільного проходу через охоронний рубіж, оскільки решта сферичних захисних елементів не перешкоджає такому зриву або відгину одного з них. Саме ця обставина знижує ефективність захисту режимних об'єктів з використанням відомого бар'єру безпеки.

Найбільш близьким за своєю суттю і ефекту, що досягається, та яке приймається за прототип, є захисне загородження, яке включає як мінімум один захисний елемент, виконаний у вигляді скрученої по спіралі колючої стрічки з множинними підтримуючими вузлами, встановленими з певним інтервалом один від одного. Захисних елементів у вигляді спіралей з колючого дроту може бути декілька, а також спіралі можуть мати різні діаметри, базову секцію і вертикальну секцію, між якими розміщена спіраль з колючої стрічки. Витки спіралі прикріплені до секцій вузла підтримки, що дозволяє створити горизонтально і вертикально стійкий бар'єр [див. Міжнародну заявку №WO2007/078307 з класу В21F25/00 опубліковану 12.07.2006 року].

Основним недоліком відомого захисного загородження є його низькі експлуатаційні показники. Його досить легко подолати, що обумовлено нерухомістю захисного елемента. Цей недолік пояснюється наступним. Нерухомий захисний елемент легко накрити будь-яким листовим матеріалом, наприклад, брезентом, і саме так повністю усунути колючо-ріжучі властивості вражаючих елементів захисного загородження. Більш за те, вражаючі елементи, навпаки, в цьому випадку нададуть допомогу, утримуючи лист матерії зубцями колючої стрічки від сповзання, що дозволяє зловмиснику безперешкодно перелізти через захисне загородження і таким чином проникнути на режимний об'єкт.

Другим суттєвим недоліком відомого захисного загородження є його низькі технічні властивості. Наявність цього недоліку обумовлена наступним. Захисний елемент загородження виконаний з колючої стрічки, яку легко перекусити, навіть, звичайними ножицями по металу, і саме так, порушивши цілісність захисного елемента і, таким чином, утворивши вільний прохід на режимний об'єкт.

У основу корисної моделі поставлено задачу підвищення техніко-експлуатаційних характеристик захисного загородження за рахунок неможливості руйнування його цілісності або розміщення на ньому будь-яких покриттів для нейтралізації вражаючої дії колючо-ріжучих вражаючих елементів шляхом виконання захисних елементів рухомими відносно підтримуючих їх вузлів.

Рішення поставленої задачі досягається тим, що захисне загородження, яке включає як мінімум один захисний елемент і підтримуючі його вузли, що встановлені з певним інтервалом один від одного, згідно з пропозицією, захисний елемент виконаний у вигляді валу, на зовнішній циліндровій поверхні якого закріплені, переважно радіально, безліч колючо-ріжучих вражаючих елементів у вигляді загострених штирів, а підтримуючі вузли виконані у вигляді стійок з підшипниками на верхньому кінці, в яких розміщені кінці валу захисного елемента для забезпечення можливості обертання останнього.

Для підвищення ефекту відлякування, вал захисного елемента може мати примусовий привід його обертання. Як варіант виконання, вал може бути нерухомим, а його зовнішня циліндрична поверхня утворена трубою, надітою на вал. Сутність запропонованого технічного рішення від цього не змінюється: його колючо-ріжучі вражаючі елементи однак залишаються поворотними. При цьому труба може бути виконана не суцільною за довжиною, а у вигляді набору кілець, що робить незалежним поворот окремих колючо-ріжучих вражаючих елементів від інших за довжиною захисного елемента.

Для посилення вражаючих властивостей колючо-ріжучих вражаючих елементів, штирі можуть мати додаткові елементи у вигляді закріплених на них в хаотичному або симетричному порядку загострених голок різної довжини, або шпильок, або обмотаних колючою стрічкою.

Завдяки тому, що захисний елемент виконаний рухомим (поворотним у горизонтальній площині), на ньому неможливо зафіксувати будь-яке покриття або вхопитися руками за штирі і підтягтися. У обох випадках, вал провернеться в підшипниках і не дозволить зловмиснику перелізти через захисний елемент.

Завдяки тому, що колючо-ріжучі вражаючі елементи виконані у вигляді досить товстих штирів, їх неможливо видалити (перекусити) звичайними технічними засобами, наприклад, ножицями по металу. Таким чином, запропоноване захисне загородження забезпечує досягнення технічного результату, вказаного в поставленому завданні.


Подальша сутність корисної моделі пояснюється спільно з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне:

  • Фіг.1 – секція захисного загородження в зборі, вигляд спереду;
  • Фіг.2 – вигляд в плані на захисний елемент, варіант з суцільним валом з цапфами під підшипники;
  • Фіг.3 – теж саме, варіант з нерухомим валом, на який надіта суцільна труба з шпильками;
  • Фіг.4 – теж саме, варіант з нерухомим валом, на який надіта труба у вигляді набору кілець з шпильками;

Варіанти виконання колючо-ріжучих вражаючих елементів:

  • Фіг.5 – штир з гострими шпильками;
  • Фіг.6 – штир, обмотаний колючою стрічкою;
  • Фіг.7 – штир із загостреними гілками.

Секція запропонованого захисного загородження включає захисний елемент 1, розташований, переважно, горизонтально, і встановлений на підтримуючих його вузлах 2. Підтримуючі вузли 2 виконані у вигляді, переважно, вертикальних стійок 3 з радіальними підшипниками 4 на верхньому кінці. Захисний елемент 1 виконаний у вигляді валу 5 з цапфами 6 для закріплення валу 5 в радіальних підшипниках 4, завдяки чому вал 5 має можливість вільно обертатися відносно своєї подовжньої осі. На зовнішній циліндричній поверхні валу 5 закріплені, наприклад, приварені або встановлені на різьбленні, переважно радіально, безліч колючоріжучих вражаючих елементів у вигляді загострених штирів 7.

Для підвищення ефекту відлякування , вал 5 захисного елемента може бути забезпечений примусовим приводом його обертання будь-якої відомої конструкції (не показаний через загальновідомість). Примусове обертання валу 5 з штирями 7 зорово підвищує агресивність захисного загородження і застосовується, коли спроба проникнути на режимний об'єкт стає наявною.

Як варіант виконання, вал 5 може бути виконаний нерухомим, а його зовнішня циліндрична поверхня утворена трубою, 8 надітою на вал 5. Сутність пропозиції від цього не змінюється: його штирі 7 однак залишаються поворотними відносно подовжньої осі валу 5. При цьому труба 8 може бути виконана не суцільною за довжиною, а у вигляді набору кілець 9, що робить незалежним поворот окремих штирів 7, розташованих на одному кільці 9, від інших штирів 7, розташованих на інших кільцях 9. Для посилення вражаючих властивостей штирів 7, вони можуть мати додаткові елементи у вигляді закріплених на них в хаотичному або симетричному порядку гострих шпильок 10, або обмотані колючою стрічкою 11, або загострених голок різної довжини 12.

Запропоноване захисне загородження працює в такий спосіб. При спробі зловмисника вхопитися за штирі 7 руками і підтягтися, вал 5 провертається і штирі 5, за які вхопилися руками, опиняться знизу, а над ними опиняться інші радіальні штирі 7, що не дозволяє перелізти через захисний елемент 1. При спробі перехопитися за інші штирі 7, все повториться знову завдяки черговому повороту валу 5 в підшипниках 4. Теж саме відбуватиметься при спробі накрити захисний елемент 1 будь-яким листовим матеріалом: залізаючи на матеріал, через ексцентриситет, вал 5 провертатиметься, не даючи зловмиснику залізти на захисний елемент 1.

Тому перелізти через запропоноване захисне загородження не представляється можливим. Крім того, наявність на штирях 7 додаткових вражаючих елементів у вигляді шпильок 10, колючої стрічки 11 або загострених голок 12 взагалі виключає можливість їх обхвату руками, що ще більшою мірою підвищує бар'єрні властивості запропонованого захисного загородження.

Оскільки колючо-ріжучі вражаючі елементи виконані у вигляді досить товстих штирів 7, їх неможливо видалити (перекусити) звичайними технічними засобами, наприклад, ножицями по металу, що ще більшою мірою підвищує надійність захисту режимних об'єктів.

Суттєва відмінність технічного рішення, що заявляється, від раніше відомих, полягає в тому, що захисний елемент виконаний рухомим, зокрема, обертовим, а колючо-ріжучі вражаючі елементи виконані у вигляді досить товстих штирів і можуть бути оснащені додатковими вражаючими елементами у вигляді гострих шпильок, загострених голок або колючої стрічки. Вказані відмінності, у сукупності, виключають будь-яку можливість подолання захисного елемента за рахунок його повороту у разі додання до нього будь-якого навантаження. Саме ця обставина дозволяє вважати запропоноване захисне загородження практично непереборним. Жодна з відомих захисних загород не може володіти відміченими властивостями оскільки їхні захисні елементи або нерухомі або виготовлені з тонкого матеріалу і елементів, цілісність яких легко зруйнувати із застосуванням звичайного слюсарного інструменту.

Запропоноване технічне рішення перевірене на практиці. Захисне загородження "Алігатор" не містить ніяких елементів чи вузлів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема, виробництва бар'єрів безпеки і захисних загороджень, отже, прийнятне для промислового застосування, має технічні і інші переваги перед відомими подібними технічними рішеннями через запропонований принцип кріплення захисного елемента до підтримуючих його вузлів, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється, у відомих джерелах інформації не виявлено подібних захисних загороджень з вказаними в пропозиції суттєвими ознаками, а тому, вважається таким, що може одержати правовий захист.

До основних технічних переваг запропонованого технічного рішення, у порівнянні з прототипами, можна віднести наступне:

  • підвищення захисних властивостей за рахунок того, що захисний елемент виконаний поворотним відносно підтримуючих його елементів;
  • підвищення техніко-експлуатаційних характеристик за рахунок неможливості руйнування цілісності його колючо-ріжучих вражаючих елементів звичайними засобами;
  • підвищення вражаючих властивостей за рахунок оснащення колючо-ріжучих вражаючих елементів додатковими вражаючими елементами;
  • підвищення ефекту відлякування за рахунок примусового обертання захисного елемента;
  • підвищення ефективності і надійності захисту режимних об'єктів.

Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівняні з використанням прототипу, одержують за рахунок неможливості проникнення на режимні об'єкти.

Після опису запропонованого захисного загородження, фахівцям в даній області знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні можливі модифікації захисних або вражаючих елементів, зокрема, їх кількість, розміри, використовувані приводи і підшипники, варіанти розміщення, можуть змінюватися у різному співвідношенні, і, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній галузі знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму даного технічного рішення.

Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що захисний елемент виконаний поворотним, а колючо-ріжучі елементи оснащені додатковими вражаючими елементами, і саме ці обставини, у сукупності, дозволяють набути запропонованому захисному загородженню перерахованих та інших переваг. Зміна і використання лише окремих конструктивних елементів захисного загородження, природно обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші подібні до описаного захисного загородження вже не вимагатимуть ніякого творчого підходу від конструкторів і інженерів, а тому і не можуть вважатися результатом їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, що підпадають під захист охоронним документом.