Інженерно-захисна система для захисту морських суден Антипірат – патент Росії №2431582

Патент Росії №2431582 – Інженерно-захисна система для захисту морських суден Антипірат

Патент Росії: №2431582
Автор: Ткаченко Юрій Володимирович
Розділ МПК: B21F 25/00 – Колючий дріт, сітки, огородження, тканини із дроту
Розділ МПК: B63G 13/00 – Інші засоби нападу або захисту на кораблях. Кораблі, що відрізняються цими засобами
Опубліковане: 20.10.2011

Система складається із секції із захисним елементом, виконаним у вигляді скрученого по спіралі колючого дроту Єгоза з вертикальними вузлами підтримки, установленими з певним інтервалом один від одного. Кожний вузол підтримки виконаний у вигляді вертикальної стійки, що полягає з нижньої нерухомої частини, яка закріплюється на палубі судна, і верхньої рухомої частини з фіксатором її переміщення. На стійці зверху змонтований пристрій розгортання-згортання витків колючої стрічки, виконаний у вигляді ручної лебідки з декількома намотувальними барабанами зі стопорними механізмами. На стійці встановлений кронштейн, виконаний у вигляді багатопроменевої хрестовини, на консольних кінцях якої виконані отвори для проходу спарених тросів, а також центральний отвір для проходу центрального троса. одні кінці тросів запасовани в намотувальних барабанах лебідки, а другі кінці, крім центрального, пов'язані з рухомою павукоподібною хрестовиною аналогічної конструкції по розмірах і кількості променів. Перший виток колючої стрічки прикріплений до багатопроменевого кронштейна, а останній виток прикріплений до павукоподібної хрестовини. Вільний кінець центрального троса постачений гачком для кріплення троса на суміжному вузлі підтримки. Для захисного елементу використана колюча армована стрічка з колючо-ріжучими елементами у вигляді метеликів з агресивними вістрями. Підвищуються захисні й техніко-експлуатаційні характеристики інженерно-захисної системи.

Винахід відноситься до виробництва охоронних споруджень і систем, до складу яких уходять колючо-ріжучі елементи, і може бути використаний для виготовлення інженерних систем захисту різних режимних і інших об'єктів, зокрема морських суден, від несанкціонованого проникнення на них людей.

Незважаючи на постійний розвиток цивілізації, на жаль, у морських просторах ще зберігаються середньовічні прийоми заволодіння чужим майном – звичайне піратство, яке в останні роки досить широко поширилося в південних морях. Прийоми нападу на морські судна залишилися практично колишніми – абордаж, змінилася лише зброя на сучасну та мета нападів. Якщо раніше пірати намагалися заволодіти скарбами, то тепер вони вимагають викуп за судно. Але від цього сутність злочину не змінилася – дії піратів незаконні.

Щоб захистити судно від нападів піратів, на сучасному рівні розвитку людства, розроблено безліч різних захисних систем, у конструкціях яких використані останні досягнення науки й техніки, наприклад, інфразвукові, електрошокові захисні системи.

Але більшість із них не застосовуються власниками судів, переважно через високу вартість, низьку надійність, неефективність, тому що ці системи поширюють свій вплив не тільки на піратів, але й на членів команди судна, вимагають навчання команди користуватися системою захисту, а іноді вони небезпечні для екіпажа також. Через це вони в абсолютній більшості не знаходять застосування на сучасних судах.

Тому, не дивлячись на досягнення технічного прогресу, людство знову й знову вертається до надійних і конструктивно простих звичайних загороджень, які або взагалі запобігають можливості проникнення на судно піратів, або затримують їхні протиправні дії на якийсь час, необхідний для підготовки команди до відповідних заходів протистояння нападу. Існує багато конструкцій простих і надійних загороджень, але не всі вони підходять для застосування на морських суднах.

Наприклад, відомо дротове огородження, яке містить стовпи, укопані в землю або закріплені на будь-якій поверхні на деякій відстані друг від друга, між якими натягнуті рядками горизонтальні дроти без яких-небудь вражаючих елементів на них [див. авторське посвідчення СРСР №628277 по класу E04H 17/02, опубліковане 15.10.1978 року].

Основним недоліком цього дротового огородження є його низькі захисні властивості, що обумовлене, по-перше, відсутністю вражаючих елементів на дротах, отже, їх можна легко охопити руками без поранень, і, по-друге, відсутністю яких-небудь зв'язків між рядами дротів по вертикалі, отже, їх можна легко розвести руками й пролізти між рядами натягнутого дроту, і саме так безперешкодно проникнути на охоронювану територію.

Цей недолік частково усунутий у дротовому загородженні, яке містить напіврами, розташовані на певній відстані одна від одної, кожна з яких складається із двох вертикальних стовпів, укопаних у землю або закріплених на будь-якій поверхні й жорстко з'єднаних між собою поперечинами. Усі напіврами з'єднані між собою верхньою та нижньою горизонтальними поперечинами, привареними до вертикальних стовпів напіврам. Між зазначеними поперечинами розташована ніздрювата сітка, утворена переплетенням дротів без вражаючих елементів на них [див. патент США №4165864 по класу E04H 17/04, B21F 27/00, опублікований 28.08.1979 року].

Незважаючи на те, що ніздрювата структура сітки не дозволяє розсовувати дріт та утворювати вільний прохід між гніздами, але відсутність вражаючих елементів на дротах ніздрюватої сітки дозволяє вхопитися за них руками без поранень, легко перелізти через загородження та проникнути на охоронюваний об'єкт.

Відомо також огородження для захисту від несанкціонованого проникнення людей на охоронювану територію, яке містить вертикальні стовпи, до яких приварені горизонтальні поперечини, виготовлені з металевих кутків. До зазначених поперечин з певним інтервалом приварені вертикальні штакетіни, виготовлені з металопрокату із прямими двогранними кутами (металеві кутки). При цьому верхні кінці стовпів і штакетін мають відріз кожного прямого двогранного кута з утвором шипу на цьому кінці [див. патент Росії №2296203 по класу E04H 17/14, опублікований 27.03.2007 року в Бюл. №9].

Основним недоліком цього огородження є те, що воно не забезпечує належного захисту від злодіїв охоронюваної території. Оскільки вертикальні штакетіни встановлені з певним інтервалом, тобто з утвором, хоча й невеликого, але все-таки простору між ними, зловмисник може без утруднень ухопитися руками за верхню горизонтальну поперечину між суміжними штакетінамі й легко перелізти через огородження, не травмуючись при цьому об шипи. Відоме огородження може бути ефективним тільки як перешкода для великих тварин, але зовсім не ефективне, як захисне спорудження від порушників охоронного режиму.

Цей недолік усунутий у бар'єрі безпеки «Дикобраз», що полягає з набору сферичних захисних елементів, кожен з яких включає армовану скручену колючу стрічку, навиту на дротову основу, або колючу стрічку, обтиснуту на частині бічної поверхні дротової основи, вигнуту в просторовий каркас. Просторовий каркас виконаний у формі сфери, утвореної меридіональними витками навитої або обтиснутої колючої стрічки й жорстким екваторіальним кільцем, установленим усередині витків навитої або обтиснутої колючої стрічки. Витки навитої або обтиснутої колючої стрічки скріплені між собою в полюсах сфери, а також з екваторіальним кільцем. Захисний бар'єр зводять у такий спосіб: готовий перший сферичний захисний елемент кріплять до вертикальної або похилої стійці в полюсах сфери та установлюють на місці охоронного рубежу; далі поруч із першим сферичним захисним елементом установлюють другий, третій і так далі аналогічні сферичні захисні елементи на всю довжину бар'єру безпеки, формуючи охоронний рубіж [див. патент Росії №2272113 по класу E04H 17/04, опублікований 20.03.2006 року в Бюл. №8].

Основним недоліком даного бар'єра безпеки є те, що сферичні захисні елементи не скріплені між собою по довжині охоронного рубежу. Тому будь-який з них досить легко зірвати зі стійки або відтягнути, нахиливши його вниз, захопивши, наприклад, звичайним багром, для утвору вільного проходу через охоронний рубіж, інші сферичні захисні елементи не перешкоджають такому відтягненню, або відгину одного з них, тому що сферичні елементи механічно не зв'язані між собою. І саме ця обставина (відсутність єдності або цілісності даної конструкції по всій її довжині) суттєво знижує ефективність захисту охоронних об'єктів з використанням даного бар'єра безпеки.

Найбільш близькою по своїй сутності та ефекту що досягається, прийнятою за прототип є інженерно-захисна система, яка полягає як мінімум з однієї секції із захисним елементом, виконаним у вигляді скрученої по спіралі колючого дроту Єгоза із множинними вертикальними вузлами підтримки, установленими з певним інтервалом друг від друга, при цьому витки спирали нерухомо прикріплені до вузлів підтримки у двох місцях – зверху й знизу, що дозволяє створити, на думку авторів, надійний захисний бар'єр. У положенні зберігання системи витки спирали й вузли підтримки притиснуті друг до друга. При зведенні інженерно-захисної системи перший (крайній) вузол підтримки закріплюють на ґрунті або прикріплюють до будь-якої іншої поверхні. Далі захисний елемент починають розвертати, відтягаючи його від першого вузла підтримки. При цьому відстань між витками збільшується й збільшується відстань між вузлами підтримки. Кожний наступний вузол підтримки також закріплюють на ґрунті або прикріплюють до будь-якої іншої поверхні. Після фіксації останнього вузла підтримки система вважається розгорнутою й підготовленою до експлуатації, тобто підготовленою до виконання своєї захисної функції [див. Міжнародну заявку №WO 2007/078307 по класу B21F 25/00, опубліковану 12.07.2006 року].

Основним недоліком відомої інженерно-захисної системи є її низькі захисні властивості, що обумовлено відсутністю будь-яких натягнутих горизонтальних елементів між витками, які б утворювали просторовий каркас для підтримки витків колючої стрічки. Через відсутність такого каркасу вузли підтримки повинні розташовуватися майже поруч один з одним. А якщо ні, то витки колючої стрічки між суміжними вузлами підтримки будуть просто провисати вниз під власною вагою. Але велика кількість вузлів підтримки збільшує металоємність і складність відомої системи захисту, збільшує її вартість і габарити, зокрема загальну довжину, у складеному положенні. Отже, виникає технічне протиріччя: з одного боку, вузлів підтримки витків колючої стрічки повинне бути якнайбільше й розташовуватися вони повинні якнайближче друг до друга для запобігання провисанню зазначених витків, а з іншого сторони, їх повинне бути якнайменше для спрощення конструкції, зниження її вартості й зменшення її габаритів у неробочому положенні.

Другим істотним недоліком відомої інженерно-захисної системи є неможливість її оперативного зведення або згортання через необхідність кріплення (зняття), тобто базування, кожного вузла підтримки на основі – ґрунті, або на будь-якій поверхні. Такий спосіб розгортання системи або її перекладу в стан зберігання обумовлений недосконалістю конструкції відомої захисної системи. Тому відому захисну систему недоцільно використовувати на морських суднах як засіб запобігання проникнення піратів на палубу. Ще більше проблем виникає при зведенні захисної системи в умовах хвилювання моря. А якщо не збирати захисну систему взагалі, тобто залишати її постійно в режимі експлуатації, то вона буде заважати екіпажу під час маневрів судна, буде утрудняти аварійне покидання судна, заважати при завантаженні-розвантаженні в портах, не дозволяти відпочиваючим на морських лайнерах перебувати близько борту, а насолоджуватися морськими пейзажами через колючий дріт, скажемо, малоприємна річ.

В основу винаходу поставлене завдання розширення функціональних можливостей і підвищення техніко-експлуатаційних властивостей інженерно-захисної системи за рахунок забезпечення мобільності її зведення-згортання та компактності в положенні зберігання через зміни принципу розгортання шляхом зміни конструкції вузлів підтримки захисного елемента – колючої стрічки.

Рішення поставленого завдання досягається тим, що в інженерно-захисній системі для захисту морських суден, що полягає як мінімум з однієї секції із захисним елементом, виконаним у вигляді скрученої по спіралі колючої стрічки з вертикальними вузлами підтримки, установленими з певним інтервалом один від одного, при цьому витки спирали прикріплені до вузлів підтримки, що дозволяє створити стійкий бар'єр. Згідно із пропозицією, кожний вузол підтримки виконаний у вигляді, переважно, вертикальної, стійки, що полягає з нижньої нерухомої частини, яка закріплюється на палубі судна,та верхньої рухливої частини, з фіксатором її переміщення, на якій зверху змонтований пристрій розгортання-згортання витків колючої стрічки, виконаний переважно у вигляді лебідки, переважно з ручним приводом, при цьому лебідка має кілька намотувальних барабанів зі стопорними механізмами, наприклад, храповими, а також на верхній рухливій частині стійки встановлений кронштейн, виконаний у вигляді багатопроменевої хрестовини, довжина променів якої перевищує радіус витків колючої стрічки, а на консольних кінцях променів хрестовини виконані отвори для проходу спарених тросів, а також центральний отвір для проходу центрального тросу, одні кінці яких запасовани в намотувальних барабанах лебідки, а другі кінці тросів, крім центрального, пов'язані з рухливою павукоподібною хрестовиною аналогічної конструкції по розмірах і кількості променів, причому перший виток колючої стрічки прикріплений до багатопроменевого кронштейна, а останній виток – до павукоподібної хрестовини, крім того, вільний кінець центрального тросу постачений гачком для кріплення тросу на суміжному вузлі підтримки.

Рішення поставленого завдання досягається також і тим, що в інженерно-захисній системі для захисного елемента використана колюча армована стрічка з колючо-ріжучими елементами у вигляді метеликів з агресивними вістрями, причому армуючий дріт виготовлений з якісної високовуглецевої нержавіючої сталі з високими пружними властивостями й стійкістю до агресивного середовища, зокрема до солоної морської води.

Завдяки тому, що в запропонованій інженерно-захисній системі останній виток захисного елемента може відділятися від суміжної стійки (підтримуючого вузла), скручена по спіралі колюча стрічка може звиватися в компактну бухту, яка притискається до кронштейна павукоподібною хрестовиною. Захисний елемент має можливість звиватися або розвертатися за допомогою тросів і лебідки. При цьому троси утворюють внутрішній каркас, що запобігає провисання витків колючої спіралі. Рухливість захисних елементів інженерно-захисної системи дає можливість екіпажу, якщо буде потреба, оперативно зводити бар'єр безпеки або його збирати. Поворотні верхні частини стійок дозволяють розташовувати захисний елемент у розгорнутому стані за межами корпуса судна ( за бортами), а в стані зберігання – на палубі (близько бортів). Отже, запропонована система не створює ніяких перешкод або незручностей для екіпажу під час переміщення по палубі, практично не займає місце на палубі, тобто досить компактна, безпечна для екіпажу, у згорнутому стані не порушує естетичних параметрів сучасного торговельного судна, або пасажирського лайнера, не заважає швартуванню судна в портах близько причалів, не заважає виконанню вантажно-розвантажувальних робіт, що робить запропоновану інженерно-захисну систему корисною й доцільною для застосування на морських судах.

Використання в запропонованій інженерно-захисній системі лише однієї спирали з армованої колючої стрічки, а також менш масивних, у порівнянні із прототипом підтримуючих вузлів (стійок) дозволяє значно знизити металоємність і загальна вага цього захисного спорудження, робить її використання на торговельних судах економічно доцільним.

Завдяки використанню армованої колючої стрічки значно підвищуються захисні й техніко-експлуатаційні характеристики запропонованої інженерно-захисної системи, оскільки, по-перше, таку стрічку неможливо швидко ушкодити, що дозволяє виграти час, необхідне атакованому судну для отримання військової допомоги, по-друге, колючо-ріжучі елементи даної стрічки мають більшу вражаючу дію в порівнянні зі звичайним колючими дротами, і, отже, з'являється більша ймовірність, що пірати припинять спроби піднятися на борт, уникаючи серйозних каліцтв, і, по-третє, така стрічка завдяки армуванню й виготовленню з якісної високовуглецевої нержавіючої сталі з високими пружними властивостями є більш стійкою до агресивного середовища, зокрема до солоної морської води, отже, прослужить довше.

Зрозуміло, що захисних секцій у запропонованій конструкції інженерно-захисної системи може бути декілька й разом вони огинають повністю корпус судна по його периметру. У такому варіанті виконання інженерно-захисної системи вони розташовуються послідовно, при цьому одна секція приєднується до іншої за допомогою центрального троса з гачком на вільному кінці, який чіпляється за вушко, закріплене на зовнішній (протилежної від утримуючого колючу стрічку) стороні кронштейна сусідньої секції.

Таким чином, запропонована інженерно-захисна система забезпечує досягнення технічного результату, зазначеного в поставленому завданні.



Подальша сутність запропонованого технічного рішення пояснюється разом з ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне:

  • фіг.1 – загальний вид установленого на борті судна одного підтримуючого вузла запропонованої інженерно-захисної системи в транспортному (згорнутому) положенні захисного елемента;
  • фіг.2 – ручна лебідка, вид у плані;
  • фіг.3 – загальний вид каркасу однієї секції для захисного елемента запропонованої інженерно-захисної системи;
  • фіг.4 – загальний вид однієї секції запропонованої інженерно-захисної системи в положенні експлуатації, установленої на борті судна;
  • фіг.5 – фіксація захисного елемента на сусідньому вузлі підтримки;
  • фіг.6 – розміщення секцій інженерно-захисної системи в робочому положенні по периметру судна під час погрози атаки піратів, вид зверху;
  • фіг.7 – те ж саме, у положенні зберігання.

Кожна секція запропонованої інженерно-захисної системи складається з вертикальної стійки 1, яка конструктивно виконана з нижньої нерухомої частини 2, прикріпленої до палуби 3 судна, і верхньої рухомої частини 4, з фіксатором 5 її переміщень. Верхня рухома частина 4 стійки 1 вставлена всередину нижньої нерухомої частини 2 стійки 1 і має два ступені волі – може пересуватися вздовж нижньої нерухомої частини 2 у вертикальному напрямку, а також обертатися по колу в горизонтальній площині щодо нижньої нерухомої частини 2 стійки 1. Таким чином, стійка 1 виконана подвійною з верхньою частиною 4, здатної обертатися на 180 градусів і підніматися-опускатися на довжину нижньої частини 2 стійки 1. В обох частинах 2 і 4 стійки 1 виконані отвори, у які вставляється фіксатор 5 відповідного їм діаметра, виконаний, наприклад, у вигляді звичайного стопорного штиря найпростішої пальчикової конструкції.

На верхньому торці рухливої частини 4 стійки 1 змонтований пристрій розгортання-згортання витків колючої стрічки 6, виконаний, наприклад, у вигляді звичайної ручної лебідки 7, що містить корпус 8 із трьома барабанами 9 і ручку 10 обертання барабанів 9, а також відповідну кількість (три) ручок 11 для фіксації обертання барабанів 9. Фіксація барабанів 9 у нерухомому положенні забезпечується за допомогою стопорних механізмів, виконаних, наприклад, у вигляді звичайних храповиків 12.

На верхній рухомій частині 4 стійки 1 установлений, наприклад, приварений, кронштейн 13, виконаний у вигляді багатопроменевої хрестовини, наприклад, чотирипроменевою (саме така хрестовина зображена на ілюстративному матеріалі), довжина променів 14 якої перевищує радіус витків колючої стрічки 6. На консольних кінцях променів 14 кронштейна 13 виконані отвори 15 для проходу спарених тросів 16 і 17, 18 і 19, а також центральний отвір 20 для проходу центрального тросу 21. Одні кінці всіх тросів 16, 17, 18, 19 і 21 запасовани в намотувальних барабанах 9 лебідки 7. Спарені троси 16 і 17, 18 і 19 запасовани в крайні барабани 9, а центральний трос 21 – у середній барабан 9. Протилежні (вільні) кінці спарених тросів 16 і 17, 18 і 19, крім центрального 21, зв'язані (прикріплені) з рухомою павукоподібною хрестовиною 22 аналогічної конструкції по розмірах і кількості променів 23. Павукоподібна конструкція хрестовини 22 дозволяє між її променями 23 і променями 14 кронштейна 13 розташовувати витки колючої стрічки 6 у транспортному положенні. Перший виток колючої стрічки 6 прикріплено до багатопроменевого кронштейна 13, а останній виток – до павукоподібної хрестовини 22. Вільний кінець центрального троса 21 постачений гачком 24 для кріплення цього троса 21 на сусідньому (суміжному) вузлі підтримки. Усі троси 16, 17, 18, 19 і 21 розташовано усередині променів 14 кронштейна 13.

Для захисного елементу інженерно-захисної системи використана колюча армована стрічка 6 з колючо-ріжучими елементами 25 у вигляді метеликів з агресивними вістрями 26. Армуюча стрічка виготовлена з якісної високовуглецевої нержавіючої сталі з високими пружними властивостями й стійкістю до агресивного середовища, зокрема до солоної морської води.

Подальша сутність запропонованого технічного рішення пояснюється разом із принципом його експлуатації.

У первісному положенні (положенні зберігання) витки колючої стрічки 6 притиснуті до кронштейна 13 павукоподібною хрестовиною 22, барабани 9 зафіксовані храповими механізмами 12, кронштейн розгорнутий уздовж борту 27 і перебуває над палубою 3. Для того щоб одну секцію запропонованої інженерно-захисної системи перевести в робоче положення, спочатку знімають фіксатор 5 (витягають штир), рухому частину 4 стійки 1 піднімають нагору й розвертають таким чином, щоб кронштейн 13 з бухтою колючої стрічки 6 виявився за бортом судна, і знову фіксують нове положення частин 2 і 4 стійки 1 в обраному положенні за допомогою того ж фіксатора 5 (вставляють штир в отвори в рухомій і нерухомої частинах 2 і 4 стійки 1).

Знявши за допомогою середньої ручки 11 блокування середнього барабану 9, на якому намотаний центральний трос 21, розмотують зазначений трос і гачком 24 на його кінці зачіпають за вушко 28 кронштейна 13 сусідньої стійки 1, яка також попередньо розгорнута за борт 27 судна. За допомогою крайніх ручок 11 знімають блокування з інших барабанів 9, що дає можливість розмотування тросів 16 і 17, 18 і 19, які розмотуються мимовільно завдяки пружним властивостям стислої між кронштейном 13 і павукоподібною хрестовиною 22 спирали колючої стрічки 6. При цьому вказана павукоподібна хрестовина 22, піддаючись натиску спіралей колючої стрічки 6, рухається щодо натягнутого центрального троса 21 до упору в гачок 28 на його кінці. У такий спосіб формується каркас для захисного елемента, а самі спіралі колючої стрічки 6 рівномірно розміщаються на ньому.

Для того, щоб привести описану секцію в первісне положення, за допомогою ручки 10 обертають барабани 9, на яких закріплені троси 16 і 17, 18 і 19, у напрямку змотування. У результаті цього павукоподібна хрестовина 22 буде примусово рухатися щодо натягнутого центрального троса 21 у напрямку до кронштейна 13 і згортати (стискати) спіраль колючої стрічки 6 у компактну бухту. По закінченню намотування тросів 16 і 17, 18 і 19 на барабани 9 їх фіксують у цьому положенні за допомогою відповідних ручок 11 на корпусі ручної лебідки 7. Гачок 24 центрального троса 21 відчіплюють від сусідньої стійки 1 і, перемкнувши середній барабан 9 у напрямок намотування за допомогою ручки 10, починають намотувати центральний трос 21 на зазначений барабан 9. Після цього всю конструкцію повертають на борт судна й стійку 1 складають у первісне положення.

Істотна відмінність технічного рішення, що заявляється, від раніше відомих полягає в тому, що інженерно-захисна система має поворотні підтримуючі вузли й мобільний каркас для захисного елементу, котрий виконаний із системи тросів, які при намотуванні на барабани збирають спіраль із колючої стрічки в компактну бухту. Зазначені відмінності, у сукупності, дозволяють використовувати запропоновану інженерно-захисну систему для захисту морських суден від атак піратів. Жодне з відомих захисних загороджень не може мати відзначені властивості, оскільки їх захисні елементи жорстко пов'язані з нерухомими підтримуючими вузлами й не мають каркасів, які б дозволяли їм трансформуватися в більш зручні для транспортування або зберігання конструкції.

Запропоноване технічне рішення перевірене на практиці. Інженерно-захисна система «Антипірат» для захисту морських суден не містить ніяких елементів і вузлів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки й техніки, зокрема, виробництва бар'єрів безпеки й захисних загороджень, отже, конструкція придатна для промислового застосування, має технічні й інші переваги перед відомими подібними захисними спорудженнями, що підтверджує можливість досягнення технічного результату заявленим об'єктом. У відомих джерелах інформації не виявлено подібних інженерно-захисних систем із зазначеними в пропозиції істотними ознаками, а тому вважається таким, що може одержати правовий захист.

До основних технічним перевагам запропонованого технічного рішення, у порівнянні із прототипом, можна віднести наступне:

  • забезпечення можливості установки як постійного, так і тимчасового базування на палубах морських суден за рахунок наявності в конструкції поворотних стійок і мобільних каркасів для захисних елементів;
  • забезпечення надійності охорони периметра судна за рахунок можливості коаксіального розміщення окремих секцій захисного загородження, з'єднаних між собою;
  • зниження металоємності конструкції зі збереженням її захисних властивостей за рахунок використання лише однієї спирали колючої стрічки й менш масивних підтримуючих вузлів;
  • розширення техніко-експлуатаційних характеристик захисного елемента за рахунок того, що він виконаний з армованої колючої стрічки, більш стійкої до механічних і інших ушкоджень;
  • підвищення ефективності й надійності захисту периметра морських суден від нападів піратів по цій же причині;
  • універсальність – може застосовуватися на будь-яких типах судів.

Соціальний ефект від упровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, одержують за рахунок того, що його установка на морських суднах є безпечною для членів екіпажу навіть в умовах сильного хвилювання моря й маневрів судна, дозволяє утворювати надійний захисний бар'єр для запобігання несанкціонованому проникненню на палубу судна.

Економічний ефект від упровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, одержують за рахунок простоти виготовлення загороджувального бар'єра, меншої ваги конструкції, що не впливає на тоннажність судна й використання як захисного елемента армованої колючої стрічки, що є більш стійкої до ушкоджень, і має більш тривалий строк експлуатації, що в підсумку знижує вартість запропонованої інженерно-захисної системи.

Після опису запропонованої інженерно-захисної системи фахівцям у даній галузі знань повинне бути очевидно, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Можливі модифікації тросового гнучкого каркасу для захисного елементу, зокрема кількість і розміри тросів, кількість, довжина й товщина променів хрестовини, варіанти розміщення секцій захисного елемента і їх з'єднання по периметру судна, можуть змінюватися в різному співвідношенні й зрозуміло перебувають у межах обсягу одного зі звичайних і природніх підходів у даній галузі знань і розглядаються, як такі що перебувають у межах обсягу даного технічного рішення.

Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що захисний елемент установлений на мобільний каркас із тросів, який дозволяє збирати спіраль колючої стрічки в компактну бухту, а стійка виконана поворотної з фіксацією захисного елемента в положенні за бортом і над бортом судна, і саме ці обставини, у сукупності, дозволяють придбати запропонованій інженерно-захисній системі перераховані й інші переваги. Зміна й використання лише окремих конструктивних елементів інженерно-захисної системи природно обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новим технічним рішенням у даній галузі знань, оскільки інші, подібні описаної інженерно-захисній системі, уже не вимагають ніякого творчого підходу від конструкторів і інженерів і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами згідно з діючим законодавством.

Формула винаходу

  1. Інженерно-захисна система для захисту морських суден, що полягає як мінімум з однієї секції із захисним елементом, виконаним у вигляді скрученої по спіралі колючої стрічки з вертикальними вузлами підтримки, установленими з певним інтервалом друг від друга, при цьому витки спіралі прикріплені до вузлів підтримки, що дозволяє створити стійкий бар'єр, який відрізняється тим, що кожний вузол підтримки виконаний у вигляді переважно вертикальної стійки, яка полягає з нижньої нерухомої частини, що закріплюється па палубі судна, і верхньої рухомої частини з фіксатором її переміщення, на якій зверху змонтований пристрій розгортання-згортання витків колючої стрічки, виконаний переважно у вигляді лебідки, переважно з ручним приводом, при цьому лебідка має кілька намотувальних барабанів зі стопорними механізмами, наприклад, храповими, а також на верхній рухомій частині стійки встановлений кронштейн, виконаний у вигляді багатопроменевої хрестовини, довжина променів якої перевищують радіус витків колючої стрічки, а на консольних кінцях променів хрестовини виконані отвори для проходу спарених тросів, а також центральний отвір для проходу центрального троса, одні кінці яких запасовани в намотувальних барабанах лебідки, а другі кінці тросів, крім центрального, пов'язані з рухомою павукоподібною хрестовиною аналогічної конструкції по розмірах і кількості променів, причому перший виток колючої стрічки прикріплений до багатопроменевого кронштейна, а останній виток – до павукоподібної хрестовини, крім того, вільний кінець центрального тросу постачений гачком для кріплення троса на суміжному вузлі підтримки.
  2. Інженерно-захисна система по п.1, особлива тим, що для захисного елемента використана колюча армована стрічка з колюче-ріжучими елементами у вигляді метеликів з агресивними вістрями, причому армуючий дріт виготовлений з якісної високовуглецевої нержавіючої сталі з високими пружними властивостями й стійкістю до агресивного середовища, зокрема до солоної морської води.